Заява Байдена може свідчити про значний зсув у зовнішній політиці США щодо Туреччини та регіону.
Американські політики добре усвідомлюють, що така заява глибоко ранить турецьку громадську свідомість і підірве взаємну довіру та дружбу між двома країнами. Байден не зробив би такої заяви, якби не прорахував усі потенційні ризики.
США були стурбовані тісними зв'язками Туреччини з Росією, зростанням військової могутності та наполегливою зовнішньою політикою. Адміністрація Трампа чомусь не знала або не хотіла «розбиратися» з турецькою проблемою.
Якщо Туреччина не поступлива, її сприймають як непокірну.
У найближчому майбутньому ми можемо очікувати таких сміливих кроків проти Туреччини.
Як свідчить легенда, американці вважають, що кажуть, що «Туреччина настільки важлива, що її не можна залишати туркам".
Невдовзі після того, як він став президентом, Байден заявив, що поставить інтернаціоналізм в основу своєї зовнішньої політики, і тріумфально проголосив, що «Америка повернулася». Залишення Афганістану, припинення підтримки США війни в Ємені, відправка військових кораблів у Чорне море, а тепер ще й «геноцид»… Куди Байден планує вести США?
Зрештою, заява Байдена не є науковою роботою і не є обов'язковою з точки зору міжнародного права. Назвати столітні події «геноцидом» з ризиком погіршення відносин із союзником по НАТО може здатися авантюрою для США.
Відносини між Туреччиною та США можуть набути антагоністичного характеру в найближчому майбутньому. Принаймні, якщо Туреччина не стане «згідною», як того бажають американці.
